Перше кохання: що треба знати батькам про літні романи в підлітковому віці

Літо нерідко приносить з собою перше кохання для підлітків. Тому батькам не завадить почитати поради психолога, що робити, якщо дитина закохалася, як допомогти їй не потрапити в халепу та пережити закінчення роману. Про усе це розповідає кандидат психологічних наук, практичний психолог Аліна Оверченко.

У підлітковому віці діти починають активно цікавитися особами протилежної статі. Вони відчувають, що з ними можна вже не тільки дружити, грати в ігри, але й робити інші «цікаві» речі. Але які? Де межа дозволеного? Які наслідки можуть мати такі стосунки?

Ці питання потрібно вміти обговорювати з дитиною, особливо, якщо вона відправляється на літній відпочинок, а, значить, випадає з-під пильного нагляду батьків і вчителів.

Пропоную розглянути тему курортних романів та першого кохання підлітків крізь призму однієї «Літньої історії».

«Таня і Саша проживали в одному санаторії на березі моря. Він піднімався сходами на свій поверх. Вона спускалася зі свого. Вони зустрілися поглядами й закохалися. Вона посміхнулася і пройшла повз нього. Він обернувся їй услід.
— Яка красива й ніжна, добра, — подумав Саша.
— Який мужній і впевнений в собі, — подумала Таня.
Кілька наступних днів Таня і Саша думали одне про одного. Вони постійно шукали одне одного очима: в парку, в столовій, на морі. І коли знаходили, починали поводити себе так, щоб привернути до себе увагу. Кожен намагався показати себе з якнайкращої сторони, й тому вони були просто в захваті одне від одного!».

Отак просто й невимушено зав’язується симпатія не лише в дітей, але й у дорослих. Тільки діти, на відміну від дорослих, не задумуються над тим, підходить їм об’єкт симпатії чи ні, що він може їм дати, який із нього вийде чоловік/дружина і т.д. Лише в молодості закоханість постає у чистому вигляді, без домішок раціональності та здорового глузду.

Підлітки закохуються у першу чергу в зовнішність людини. Це пов’язано з тим, що особистість в них самих ще не сформована (саме в підлітковому віці вона трансформується, оскільки дитина перетворюється на дорослу людину).

Тому дітям важко оцінити об’єкт своєї закоханості з точки зору характеру, здібностей, морального та інтелектуального розвитку тощо. Окрім того, курортний роман триває занадто мало, щоб підлітки могли краще пізнати одне одного.

Тож, єдине, що вони можуть чітко побачити та оцінити, — це зовнішність.

Герої нашої історії сподобалися одне одному ззовні й тому наділили одне одного позитивними рисами характеру.

Численні дослідження показують, що, коли людина подобається нам ззовні, ми автоматично наділяємо її хорошими рисами. Нам здається, що вона більш добра, розумна, цікава, порядна.

Й лише після довготривалого знайомства, ми можемо оцінити її більш об’єктивно. А це може супроводжуватися розчаруванням у об’єкті нашої закоханості.

Отже якщо в підлітків стався курортний роман, їм слід пояснити наступні речі.

  • Не варто оцінювати людину, спираючись на її зовнішність. Потрібно якомога більше спілкуватися, спостерігати за людиною в різних ситуаціях, щоб скласти правильну думку про неї.

    Коли люди закохуються, вони хочуть показати себе лише з хорошої сторони. Під впливом позитивних емоцій вони навіть не хочуть звертати увагу на певні негативні прояви в об’єкта своєї закоханості. Тому їм і здається, що це — найпрекрасніша людина в світі, ідеал.

    Щоб надалі не розчаровуватися у людині, не потрібно нею зачаровуватися. Слід старатися оцінювати її якомога більш об’єктивно, з усіма її плюсами та мінусами. А це можливо лише при тривалому знайомстві.
     

  • Слід бути обачними при взаємодії з об’єктом своєї симпатії: не розкривати про себе якісь таємниці, не ходити в безлюдні місця, не бути надто довірливими, не погоджуватися, якщо людина пропонує шкідливі речі (алкоголь, наркотики, протизаконний вчинок, просить гроші тощо).

    Не зважаючи на те, що людина може дуже сильно подобатися, ви все ж таки її мало знаєте. Вона може виявитися небезпечною.
     

  • Не слід вступати у близькі (інтимні) стосунки. По-перше, ви зовсім не зобов’язані це робити, навіть, якщо партнер на цьому наполягає.

    По-друге, для такого кроку людину потрібно дуже добре вивчити, а також бути готовим до нього як фізично, так і психологічно (така готовність наступає після 18 років). По-третє, ніколи не слід забувати про незаплановану вагітність і хвороби, які передаються статевим шляхом.

  • «Нарешті Саша наважився познайомитися. Коли Таня заходила в море, він оббризкав її водою. Вона красиво зойкнула і відповіла йому тим же. Так зав’язалося їхнє спілкування. Наступні дні вони ходили разом на море, гуляли в парку. Саша пригощав Таню морозивом і гойдав на гойдалці. Батьки, які з напруженням поглядали на закохану пару, все ж не могли відтягти їх одне від одного. Діти завжди проводили час разом. Якось Саша і Таня сиділи на березі моря і дивилися на захід сонця. Саша поклав руку на плече дівчині, вона подивилася на нього й вони поцілувалися. Це побачив знайомий і розказав їх батькам. Вони викликали дітей на серйозну розмову».

    Досить часто батьки переживають через закоханість своїх дітей-підлітків через те, що:

    • романтичні стосунки можуть перерости в сексуальні;
    • стосунки можуть несподівано закінчитись і дитина отримає психологічну травму;
    • не подобається об’єкт симпатії дитини.

    Що робити батькам, якщо у дитини стався курортний роман


    Не панікувати. Ваша дитина стає дорослою з усіма відповідними атрибутами дорослості. І кохання — це один із них. Ера бантиків і пластмасових джипів закінчилася. Надалі ваша дитина буде закохуватися, будуть перші поцілунки, перший статевий досвід.

    Цей стрибок від дитини до молодої, але дорослої людини відбувається так швидко, що батьки не встигають оговтатися і пристосуватися до радикальних змін. Тому продовжують ставитися до підлітка, як до малої дитини. Він же активно відстоює своє священне право на дорослішання. Звідси — конфлікти між батьками та їх дітьми-підлітками.

    Ви можете ненав’язливо розпитати, яка людина подобається вашій дитині, що вона собою представляє, де живе, чим займається, окрім навчання у школі, попросити показати її фотографії тощо. При цьому потрібно пояснити дитині, що ви не маєте наміру втручатися у її особисте життя, а просто цікавитеся нею, любите її.


    Якщо дитина відкриється вам, можна піти далі й розпитати, як почалися ці стосунки, чи підтримуються вони зараз, після повернення із відпочинку, що дитина думає про ці стосунки, чого вона від них хоче, чи не переживає вона через розлуку.


    Усвідомте, що ваша дитина стає дорослою. Якщо вона не захоче розповідати вам про свій курортний роман, не наполягайте, вона має право на особисте життя так само, як і ви. Відкладіть розмову на певний час.

    Можливо, через кілька днів вона сама захоче розповісти. А для заохочення можете повідати про свою закоханість, коли ви були в її віці. Взагалі, якщо ви хочете, щоб ваша дитина була відвертою з вами, проявляйте відвертість самі.


    Ставтеся до дитини, її почуттів і рішень з повагою і серйозністю.

    Підлітки — найуразливіша вікова категорія. Якщо ви поставитеся до почуттів дитини з насмішкою, вона закриється перед вами.


    Якщо дитина розповість вам про об’єкт своєї закоханості і він вам не сподобається, не кажіть цього дитині різко й відверто.

    Все-таки, це її вибір і ви маєте його поважати. Дитина ж не критикує вас за ваш вибір, хоча ви теж можете помилятися.

    Потрібно похвалити вибір дитини, сказавши в першу чергу плюси її обранця і лише після того сказати щось на кшталт: «Ти знаєш, я все думаю про те, що він/вона палить/ матюкається/ має в соціальних мережах напівоголені фотографії/ погано навчається/ має притягнення до адміністративної відповідальності тощо. Мені здпро здається, це не дуже добре характеризує цю людину. А ти що думаєш із цього приводу?».

    Тут варто слідувати трьом пунктам: по-перше, потрібно сказати про плюси обранця; по-друге, вказати на конкретні недоліки (фраза «Щось він/вона мені не подобається» не підходить); по-третє, запитати, що дитина думає про це.

    Якщо дитина почне відстоювати свій вибір (а, скоріше за все, так і буде), не наполягайте. Проявляйте обережність і гнучкість, поверніться до цієї розмови пізніше, використовуючи в розмові ті ж три пункти, які описані вище.


    Якщо, думаючи весь час про об’єкт своєї закоханості, дитина почне погано навчатися чи закине свої улюблені справи, варто акцентувати увагу дитини на цьому. 

    «Закоханість — це добре, це прекрасне почуття, яке приносить людині радість, задоволення. Але, окрім отримання задоволення, у дорослих людей є ще й обов’язки.

    Ти — доросла людина. Й твій обов’язок — навчатися, щоб добре закінчити школу й отримувати спеціальність. Якщо через свої любовні переживання ти почнеш погано вчитися, потім доведеться надолужувати згаяне, наймати репетиторів.

    Окрім того, вчителі почнуть непокоїтися і ставити запитання про твою низьку успішність. Нам з тобою потрібні ці проблеми? Тож, як доросла людина, прояви відповідальність і займися навчанням».

    Акцент робиться на почуття дорослості та обов’язку дитини, а не на те, яка вона вередлива, безвідповідальна, невдячна.

    Для того, щоб дитина під час курортного роману не вступила в сексуальні стосунки (як і в ранні сексуальні стосунки взагалі), варто з самого рання проводити в сім’ї правильне сексуальне виховання. Якщо ви не робили цього з дитинства, займіться хоча б перед тим, як відпускати дитину на відпочинок без вашого пильного нагляду.

    Не виявляйте перед дитиною ставлення до сексу як до чогось брудного, аморального, сороміцького, забороненого. Заборонений плід особливо солодкий.

    Дитина має знати, що секс — це добре, це частина життя, ним займаються усі здорові нормальні люди. Але він не має бути раннім, щоб не нашкодити тілесному та психологічному здоров’ю (оптимальний вік — після 18 років), він обов’язково має бути захищений, щоб вберегтися від незапланованої вагітності та хвороб.

    Якщо батьки будуть ставитися до сексу як до нормального життєвого процесу (чим він, власне, і є), а не як до чогось надзвичайно незвичайного, то і в дитини до нього не буде особливо підвищеного інтересу.

    Й навіть якщо сексуальний контакт відбудеться, дитина не боятиметься розказати про нього батькам, а вони матимуть можливість надати дитині повну інформацію про сексуальні стосунки, щоб вберегти її від можливих проблем.

    Якщо дитина відправляється на відпочинок, потрібно з’ясувати:

    • наскільки пильним буде нагляд дорослих за дітьми;
    • на скільки завантаженими будуть діти під час відпочинку, щоб у них не лишалося часу на сексуальні експерименти;
    • чи будуть на місці відпочинку знайомі, які прослідкують за поведінкою дитини.

    Зрештою, потрібно сказати дитині сакральну фразу: «Ти вже доросла людина. Ми знаємо, що ти там не наробиш дурниць. Ми тебе любимо й довіряємо тобі».


    «Саша і Таня марно переживали через негативну реакцію батьків на їх поцілунок. Батьки пояснили дітям, що їхні почуття — це хороша річ, та в ранньому віці вони мають залишатися платонічними, щоб не принести шкоди. Тож курортний роман спокійно продовжувався аж до кінця відпустки. Та настала пора прощатися. Це було дуже важко робити, але Саша і Таня вірили, що їх стосунки продовжаться і вони ще зустрінуться знову».

    Якщо після розставання дитина переживає, їй слід самостійно чи з допомогою батьків уяснити для себе такі речі.

  • Основна особливість курортних романів полягає у тому, що більшість із них закінчуються разом із відпусткою. Для того, щоб стосунки продовжувалися, люди мають часто спілкуватися і бачитися безпосередньо, а не через соціальні мережі, скайп чи по телефону.

    Звичайно, ці речі дають можливість продовжувати спілкування одне з одним як завгодно довго. Але тільки відразу після розставання спілкування буде інтенсивним, поступово воно відбуватиметься все рідше аж поки людина, в яку ви були закохані, не опиниться у кінці списку ваших друзів у соцмережах.

  • Якими б сильними не були закоханість і переживання через розлуку, з часом ці емоції будуть слабшати й на кінець залишаться лише приємні спогади про гарно проведений влітку час.
  • Потрібно вчитися усі ситуації, які приходять у життя, сприймати з вдячністю: і приємні емоції, які супроводжували закоханість, і неприємні емоції, які настали з розставанням. Це все життєвий досвід, який і робить людину більш дорослою, сильною, зрілою.
  • Також варто пам’ятати, що стосунки тривали занадто мало, щоб люди могли пізнати одне одного з усіх сторін, включаючи негативні. Кожен демонстрував себе виключно з позитивних сторін, оскільки хотів сподобатися. Якби ми знали все про об’єкт нашої симпатії, можливо, він не видавався б нам таким уже й симпатичним.
  • Закінчення курортного роману — це не закінчення життя. В життя будуть приходити нові люди, з’являтимуться нові закоханості, нові любовні переживання, які досить швидко та ефективно витіснять старі.
  • Чим батьки можуть допомогти дитині, в якої стався курортний роман і яка переживає через його закінчення: 

  • Потрібно уважно та серйозно поставитися до переживань дитини. Від батьків часто можна почути фрази: «Яка любов у твоєму віці?», «У тебе ще мільйон таких буде!», «Не переживай через усякі дрібниці» та інше у цьому дусі.

    Це лише віддаляє дитину від батьків. У неї з’являється відчуття, що її не розуміють. Натомість відкладіть усі справи й поговоріть із дитиною. Запитайте, що з нею відбувається, із-за чого вона переживає, запропонуйте свою допомогу. Коли дитина вам відкриється, правильно слухайте.

  • Слухання — це психологічний компонент спілкування, але не всі уміють слухати. Ефективне слухання передбачає правильне розуміння слів і почуттів дитини, зосередження на обговорюваній проблемі, надання зворотнього зв’язку.

    Спершу слухання має бути пасивним, яке полягає у мінімальному втручанні в розповідь дитини. Потрібно виявляти цілковите розуміння, схвалення і підтримку, які спонукатимуть дитину продовжувати бесіду, розкриваючи свої тривожні думки, переживання. Це робиться за допомогою таких словесних вкраплень: «Так, я розумію», «І що було далі?», «Що ти подумав/ла тоді?», «Що ти відчував/ла?», а також кивків головою, уважного виразу обличчя.

    Після того, як дитина виговориться, слухання має стати активним і проявлятися у повноцінному діалозі між вами та дитиною. Тут можна навести приклад вашого кохання, яке рано обірвалося чи було нерозділеним, поділитися своїми спогадами та переживаннями, розказати, як ви справилися із ними тощо.

    Також ставте дитині запитання, які стосуються різних сторін її проблеми, обов’язково коментуйте почуте, висловлюйте конструктивну критику, щиро відповідайте на запитання. Своїми словами та реакціями викликайте у дитини позитивні емоції і настрої, сподівання на краще, впевненість у собі.
     

  • У процесі розмови не перебивайте дитину, не відволікайтеся, адже дитині може бути не так просто ділитися з вами своїми переживаннями. Для полегшення зосередженості потрібно звести до мінімуму всі перешкоди (прибрати телефон, закрити вікна, якщо на вулиці шумно, вимкнути молоко на плиті тощо), не допускати «блукання» думок.
  • Не ставте занадто багато запитань і не говоріть занадто багато самі, це може віднімати в дитини ініціативу.
  • Що б не розповідала дитина, не ставтеся осуджуючи до іі слів, почуттів, оскільки будь-яка ваша негативна реакція викличе в неї захисну реакцію, почуття невпевненості, настороженість.
  • Відволікайте дитину, давайте їй якість практичні завдання, урізноманітнюйте її життя, щоб у неї з’являлися нові емоції, які перебивали б старі.
  • З точки зору психології кохання — це емоція, емоція — це процес, а будь-який процес завжди має початок, розвиток, кульмінацію, згасання і закінчення. Тому потрібно дати час любовному процесу, який протікає у душі дитини, пройти всі етапи. Якщо ж ви бачите, що негативні переживання дитини занадто сильні, не слабнуть, а то й сильнішають із часом, надайте можливість дитині поговорити із психологом.

    Психолог — це людина, яка володіє спеціальними методами, методиками, техніками, прийомами, які використовує у своїй роботі та про існування яких людина без психологічної освіти навіть не здогадується. Тому психолог здатен допомогти саме вашій дитині, враховуючи її психологічні особливості, саме у її ситуації, враховуючи особливості самої ситуації.

    Тепер ви знаєте, що робити і що казати підлітку, коли його спіткало перше кохання. Наснаги вам та терпіння. 

    Ілюстрації з фільму "Остання пісня"

    ЧИТАЙ ТАКОЖ: Що робити, якщо ігнорують однокласники: поради психолога

    ЧИТАЙ ТАКОЖ: Як підлітку знайти нових друзів: рекомендації психолога

    ЧИТАЙ ТАКОЖ: 10 фильмов о нескучной жизни в летнем лагере

    Источник: http://www.uaua.info/ot-9-do-16/tvorchestvo-ot-9-do-16/news-49685-pershe-kohannya-scho-treba-znati-batkam-pro-litni-romani-v-pidlitkovomu-vitsi/