Ази планування для школярів: метод SCRUM

Школярі Нової української школи постійно розвивають та покращують свої компетенції — не лише на уроках, але й поза ними. Позашкільне навчання вражає своїм розмаїттям. Як встигати з навчанням та всебічним розвитком, а ще знаходити час для ігор та відпочинку? Дізнавалася команда проєкту "Дружня школа".

Питання "Як все встигати?" нині турбує не лише дорослих, але й дітей. Позашкільні заняття пропонують цікаві варіанти розвитку молодших школярів: тут і спорт, і творчість, і іноземні мови. Втім, записавшись на кілька додаткових гуртків, в житті школярів збільшується не лише кількість корисних знань та позитивних вражень, але й рівень стресу.

Дітям молодшого шкільного віку вільний час потрібен для того, щоб гратися, гуляти, експериментувати, читати, творити, навіть нудьгувати — і в усьому цьому розмаїтті знаходити своє власне "я", яке пізніше стане основою у виборі професії та життєвої мети. Крім того, такий цінний час "неробства" і звичайних дитячих ігор — відпочинок і основа для здорової психіки дитини.

— каже Інна Соколи, керуюча партнерка дитячого клубу та садка, коуч.

Звичайно, це зовсім не означає, що дитину не потрібно розвивати творчо, спортивно та інтелектуально поза школою — у всьому потрібен баланс. Буває й так, що дитинство проноситься повз сучасних дітей: крім загальноосвітньої школи, вони відвідують додаткові творчі гуртки, музичні або спортивні школи, курси іноземних мов, встигають пограти на планшеті в Minecraft, а ввечері подивитися мультик.

— додає вона.

З потребою ефективного планування Інна Соколи зустрілась на практиці. Наприкінці другого класу її старший син Тимур висловив бажання мати більше вільного часу для Lego і захотів сам долучитися до планування. Рішенням став метод тайм-менеджменту на базі "дорослої" технології SCRUM.

Що таке SCRUM?

SCRUM — це метод проєктного планування, який пропонує низку інструментів для ефективного вирішення командних завдань. Втім, його також використовують для індивідуального планування.

Сам термін "scrum" прийшов із регбі, а з широким загалом його познайомили Кен Швабер і Джефф Сазерленд. Останній став співавтором бестселеру "Agile Software Development with SCRUM", який і популяризував метод SCRUM у багатьох сферах. Нині його використовують у ФБР, під час підготовки космічних польотів, у сфері ІТ, державному управлінні, шкільній освіті тощо.

Суть метода полягає в тому, щоб розділити одне велике завдання на окремі завдання та етапи, визначити відповідальних за виконання кожного з них та встановити потрібні строки. Часто використовується у форматі SCRUM-дошки зі стікерами, на яких фіксують поточні завдання.

Нам знадобилися магнітна дошка та стікери, — Інна Соколи продовжує свою розповідь про те, як адаптувати метод SCRUM для школяра. — На стікерах ми пишемо всі справи сина, а дошку розділили на 5 колонок:

1. "ХОЧУ" — з ідеями для вихідних та іншими цікавими справами. Наприклад, покататися на ковзанах чи сходити в гості. Ця колонка наповнюється спонтанно.

2. "ТИЖДЕНЬ" — сюди клеїмо стікери із запланованими уроками, домашніми обов'язками, секціями та гуртками на тиждень. Вільний час ми також зробили обов'язковою частиною денного розкладу. У неділю ввечері проводимо ревізію.

3. "СЬОГОДНІ" — в цю колонку переміщуємо справи з колонки "ТИЖДЕНЬ" на поточний день.

4. "ПЕРЕВІРКА" — щовечора син переміщує всі стікери в цю колонку і, якщо ми погоджуємося, то вони пересуваються в колонку "ГОТОВО". Якщо завдання виконано неякісно, тоді повертаємо його в колонку "СЬОГОДНІ" на доопрацювання.

5. "ГОТОВО" — колонка для завершених і перевірених справ.

Мого сина дуже мотивує бачити свої результати щодня й, фактично, тримати їх в руках — нехай навіть на стікерах.

— каже Інна Соколи.

Планування також допомагає опановувати абстрактні для дитини поняття "час", "справи", "розклад" робити їх конкретними й зрозумілими. За допомогою планування школяр не тільки навчиться керувати своїм часом, але й стане більш організованим і зібраним. Як і будь-який інструмент тайм-менеджменту, важливо використовувати його з радістю та задоволенням, резюмує Інна Соколи.

Авторка: Ярослава Кобинець, журналістка проєкту "Дружня школа"

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.