Що таке майндмепінг та як його використовувати у роботі з дітьми

Є багато різних методик вивчення і запам’ятовування матеріалу, але мета в них одна — допомогти за максимально стислий термін засвоїти якомога більше фактів. Проєкт "Дружня школа" розповість про один із найефективніших — це ментальні карти або майндмепінг.

Що це таке майндмепінг?

Майндмепінг — це техніка запису, візуалізації та систематизації інформації. Якщо провести аналогію, то ментальні карти чимось схожі на генеалогічні дерева — структури побудови зв’язків у них схожі. Ментальна карта вам знадобиться, якщо ви, наприклад, хочете пояснити взаємозв’язки між двома явищами, які на перший погляд не мають нічого спільного.

Ментальні карти використовують для:

  • створення ясних і зрозумілих конспектів лекцій;
  • ефективного засвоєння прочитаного матеріалу;
  • написання дослідницьких робіт;
  • запам’ятовування — списки справ, покупок і т.д.;
  • презентацій — карти дають можливість за менший час надати більше інформації у вигляді, кращому для розуміння й запам’ятовування;
  • тайм-менеджменту;
  • генерації нових ідей і творчості;
  • колективного розв’язання складних завдань;
  • ухвалення рішень;
  • чіткого бачення всіх "за" і "проти".

Навіщо дітям ментальні карти?

Ментальні карти — чудовий варіант для систематизації не тільки набутих знань, а й інформації взагалі. З кожним роком завдяки мережі кількість інформації зростає, а її потоки робляться швидшими. Завдяки майндмепінгу діти навчаться фокусуватись на цілі, вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключові факти, відкидаючи інформаційні шуми і сміття.

Ментальні карти допомагають розвивати креативне й критичне мислення, пам’ять і увагу, а також роблять процес навчання цікавішим і результативнішим. Також майндмепінг дає можливість виявляти слабкі місця у засвоєнні матеріалу, навчатися самостійній роботі з навчальними та довідковими матеріалами, розвивати особистісні якості, інтелект, просторове мислення, впевненість у власних силах і здібностях.

Про переваги майндмепінгу розповідає освітній активіст і експерт з організаційних змін Михайло Ткач.

Майндмеппінг — це простий і швидкий  спосіб структурування думок, який дозволяє швидко побачити взаємозв’язки і потім швидко відновити все у пам’яті. Коли складаємо ментальну карту, то задіюємо обидві півкулі мозку. 

Як це працює?  Наприклад, ми готуємось до відпустки. Пишемо назву теми і намагаємось розділити її на різні класифікації: “дорога”, "валіза", "гроші". Кожна така підтема — окрема гілочка, яку позначаємо іншим кольором. Чим важливіша підтема, тим товстіша гілка. Тут і ховається основа цього методу візуалізації — ми не тільки думаємо над фактами “конструкції” подорожі, а й про кольори, розміри, розташування, шрифти. І через це мізки працюють швидше і креативніше.

Після  того, як ми зазначили якийсь розділ,  починаємо його деталізувати. Наприклад, коли пишемо пункт "гроші", то розписуємо, на що вони будуть потрібні. Один із пунктів — квитки, але такий пункт вже є у розділі "дорога" — так ми починаємо будувати взаємозв’язки.

Як складати ментальні карти?

Є визначені правила, які допоможуть зробити все правильно:

  • Основна ідея/тема/факт — посередині аркуша. В запасі тримаємо хоча б три олівці/фломастери/ручки різних кольорів і різні картинки.
  • Від основного факту через гілочки малюємо витікаючі події. Стараємось заповнити весь простір і охопити максимальну кількість сторін і факторів. 
  • Кожен елемент (слово/картинка) повинен мати власну гілку. 
  • Лінії повинні бути з’єднані, починаючи від центральної ідеї. Центральні лінії товстіші, органічні і текучі. Усі наступні гілки стаючи тоншими в залежності від радіального розходження від центру.
  • Робимо лінії такої ж довжини, як і слово/картинка. 
  • Використовуємо кольори на власний розсуд і на всій карті пам’яті.
  • Зберігаємо зрозумілість інтелектуальної карти, використовуючи радіальну ієрархію в цифровому порядку, або охоплюючи всі гілки.
  • Можна малювати на папері або ж за допомогою програми на комп’ютері чи смартфоні
  • Сервіси для майндмепінгу: Spider Scribe, FreeMind, Mind42, WiseMapping, Coggle, Mindmeister, Mindjet, XMind.

    Михайло також розповів, в чому мінус майндмепінгу і як ще його ефективно застосовувати: “Проблема української освіти у самому викладанні предметів. Наприклад, та ж історія України — ми вчимо ізольовано історію, а розглядаємо її в контексті чогось. Історія України може мати відношення до екології, але в навчанні вони йдуть окремо. Маймепінг — це не тільки можливість швидко приймати конкретні рішення і аналізувати ситуації, а можливість бачити проблему системніше.

    Логічні ланцюжки ж як працюють? Зазвичай ми вчимо індукцію та дедукцію, від загального до конкретного, від конкретного до загального. Ментальні карти працюють інакше — спочатку рухаємось від загального до конкретного, а потім розвиваємо системне мислення, шукаємо взаємозв’язки зокрема і між конкретними і загальними факторами. Ви починаєте розглядати будь-яку проблему як цілу екосистему. 

    В чому мінус майнднеппінгу?

    Немає розумної межі деталізації, тобто можна зайти в такі дебрі, з яких важко вибратись. З іншого боку, це допомагає зрозуміти, наскільки детально слід планувати. 

    Майндмеппінг —  це швидкий, легкий і ефективний метод думання і планування, бо він показує всю картинку і зв’язок між різними її частинами.”

    Авторка: Тетяна Павліченко, журналістка проєкту "Дружня школа"

    Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

    Використані ресурси:

    • https://kidengage.com/blog/2019/02/mind-mapping-for-children-how-to-teach-children-to-use-mind-maps/
    • https://goodparentingbrighterchildren.com/mind-maps-for-kids/
    • https://mindmapsunleashed.com/mind-mapping-for-children

    Infographic vector created by freepik – www.freepik.com

    Источник: http://www.uaua.info/ot-9-do-16/psihologiya-ot-9-do-16/news-50614-scho-take-majndmeping-ta-yak-jogo-vikoristovuvati-u-roboti-z-ditmi/