Володарі часу: пояснюємо дитині, що таке тайм-менеджмент і чому розклад потрібен не тільки у школі

Грамотний тайм-менеджмент — це не страшне явище, про яке всі говорять на роботі, а корисна та потрібна навичка для вас і ваших дітей. Проєкт "Дружня школа" розповідає, як навчити дитину керувати своїм часом і все встигати.

Що таке тайм-менеджмент і навіщо він дітям? 

Правильно керувати своїм часом — важке завдання, з яким далеко не кожен дорослий може впоратись. Усі чули про чудо, яке творить із життям грамотне планування, та небагато хто ним володіє. Тому чим раніше ми допоможемо дітям навчитись контролювати свій час, тим простіше їм буде потім. 

Унормований домашній графік особливо важливий під час карантину. В ізоляції, коли нікуди не треба йти, куди важче втриматись від спокуси прокрастинації — довше поспати, виконувати завдання уроку не 45 хвилин, а годину-півтори. В результаті звичні речі забирають куди більше часу, продуктивність падає, в дитини зникає мотивація щось робити. 

З чого почати?

• Перші кроки — це розпорядок дня. Визначте час для прокидання, прийомів їжі, навчання, дозвілля. Спробуйте повернутись у той графік, який був до карантину, тільки приберіть із нього час на дорогу. Використайте його на приємні для дитини заняття — це допоможе легше звикнути до часових рамок.
• Не ставте строгих меж — 10-15 хвилин "запізнення" погоди не зроблять, а сварка через них зіпсує настрій. 
• Проведіть аналогію із шкільним розкладом: якщо дитина тепер навчається вдома, то і порядок має бути відповідним;
• Спробуйте робити все в ігровому контексті: кольоровий розклад, наклейки, таймери;
• Якщо у сім’ї двоє дітей — спробуйте організувати між ними змагання з виконання графіка або ж самі позмагайтесь з дитиною;
• Старайтесь дотримуватись режиму завжди, без вихідних;
• Запитуйте в дитини, чи їй подобаєтсья графік — важливо, щоб вона почувалась комфортно;
• Діти беруть приклад з вас, тому теж створіть та дотримуйтесь свого графіку.

Результати: 

• Покращується здоров’я — вчасний прийом їжі, правильна кількість годин сну, перерви між навантаженнями сприяють доброму самопочуттю; 
• Зменшується ймовірність збою у програмі дня, дитина нікуди не спішить, почуває себе чудово, а тому стає впевненішою та спокійнішою;
• Дитина стає самостійнішою, бо сама знає що і коли має робити.

Про керування часом у своїй родині розказала Наталія Педченко, мама трьох дітей (18, 7 та 5 років) і виконавча директорка "Інтерньюз-Україна".

Ми почали "гратись" з дітьми в планування дня з весняних канікул. Це був другий тиждень карантину, і ми якраз пережили перший шок від того, що вся родина опинилась в одному приміщенні на довший час. Планування часу було вимушеним кроком. Якби не карантин, ми би серйозно підійшли до питання тайм-менеджменту трішки пізніше, бо діти весь день перебувають в садочку/школі, де за них вже все розплановано, і вони там все встигають.

До будь-яких обмежень у свободі (а саме так мої діти спочатку сприйняли складання плану на день) ставлення було як мінімум підозрілим. Ну і залишалось питання: "навіщо?". Тому моя найперша порада — думайте про мотивацію, дитина має відчути, в чому сенс цих зусиль. Моя середня дочка, якій 7 років, зрозуміла це вже з перших невдач, коли кілька днів поспіль пропустила прогулянку, бо забула подивитсь у план. Відповідь на питання "навіщо?" лягла на добре підготовлений ґрунт — "щоб встигнути все, що ти хочеш зробити". 

Наступний крок – зробити щоденне планування звичкою. На мою думку, перше, що дитина має зрозуміти, – це концепція: "Я керую своїм часом, а не мама, вчитель чи хтось інший". Так, в житті є купа обмежень, їх треба враховувати, але це не змінює позиції дитини стосовно контролю над власним часом. Як тільки вона це приймає, то одразу бере відповідальність за частинку свого життя. Навичка самоорганізації — це базова цеглинка, на яку можна надбудовувати наступні важливі елементи. Решта — це питання інструментів, всі вони є важливими, і не має значення в якому порядку дитина ними оволодіє. Розуміючи власну відповідальність за організацію часу, їй доведеться зустрітись із викликами, де кожна навичка в природний спосіб буде потрібна. І відповідно — відпрацьована.

Власний приклад роботи над графіком працює найкраще. А робота вдома — дуже добрий навчальний кейс. По-перше, діти постійно бачать переді мною мій щоденник, який розписано наперед. По-друге, для планування їхнього часу виникає новий (дуже прикладний) виклик — синхронізувати свої потреби та бажання з моїм графіком. Ми разом плануємо час для обіду та прогулянок. По-третє, діти відпрацьовують навички командної роботи між собою — в плані середньої дочки є окремі слоти для молодшої, є час для спільних дій (ляльки, мультфільми). Тут є свій виклик — розподіл часу на розваги має бути справедливим.

Авторка: Тетяна Павліченко, журналістка проєкту "Дружня школа".

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Використані ресурси: 

• https://www.verywellfamily.com/how-to-teach-your-kids-time-management-skills-4126588
• https://www.scholastic.com/parents/family-life/parent-child/teach-kids-to-manage-time.html

Источник: http://www.uaua.info/ot-6-do-9/psihologiya-ot-6-do-9/news-50620-volodari-chasu-poyasnyuyemo-ditini-scho-take-tajm-menedzhment-i-chomu-rozklad-potriben-ne-tilki-u-shkoli/